{% extends "base.html" %} {% block title %}{{ name }} — Документація{% endblock %} {% block meta_description %}Як працює MCP-конектор {{ name }}: інструменти, джерела даних, автентифікація та обмеження.{% endblock %} {% block content %}
MCP-сервер над каталогом {{ shop_url }} — рибальство, одяг і взуття, туристичне спорядження, ножі та ліхтарі, полювання й спортивна стрільба.
{{ mcp_url }}Конектор працює лише на читання. Він відповідає на питання про каталог: що є в наявності, скільки коштує, як змінювалася ціна, що пишуть покупці і що підходить під конкретну стрілецьку дисципліну. Він не може оформити замовлення, прийняти оплату чи змінити щось у магазині — коли покупець визначився, конектор дає посилання на картку товару на {{ shop_url }}.
Спорядження купують за характеристиками. У вудлища є довжина, тест і стрій; у спальника — температура комфорту; у куртки — мембрана й проклейка швів; у прицілу — кратність, об'єктив і сітка. Що саме підійде, залежить від того, як людина цим користується, а це розмова, а не фільтр.
Конектор дозволяє спитати своїми словами — «спінінг на окуня до 2 500 ₴», «двомісний намет, який тримає справжній вітер», «черевики, щоб висидіти січневу засідку» — і отримати відповідь із живого каталогу, а не здогад.
Типові сценарії:
Каталог — це знімок, а не каса. Наявність і ціни можуть відставати від магазину до доби. Сервер повідомляє про це у власних інструкціях, тож модель попереджає користувача, коли питання впирається в актуальність. Перед тим як покластися на ціну, перевіряйте на {{ shop_url }}.
Усі інструменти лише читають, і кожен це декларує
(readOnlyHint, неруйнівний, ідемпотентний, закритий світ) — клієнт
може міркувати про них, не викликаючи.
{{ tool.description }}
/{{ slug }} — {{ text }}Каталог також читається як документи, а не лише викликається як інструменти:
{{ uri }} — {{ text }}Сервер віддає ресурс MCP Apps UI — ui://ibis/product-card, який
малює товар прямо в розмові з фото й ціною і вміє дозапитати історію ціни.
Клієнти без підтримки MCP Apps отримують звичайний структурований вміст і
втрачають лише оформлення.
Вхід не потрібен. Конектор віддає каталог товарів — те саме, що будь-хто читає на сайті, — тож не треба ні реєструватися, ні вставляти ключ. Підключіть і питайте.
Клієнт отримує права лише на читання (catalog:read,
prices:read, reviews:read, images:read)
і обмеження кількості запитів на адресу. Права на запис не існує в принципі:
сервер не вміє нічого змінювати.
Оскільки вхід не потрібен, сервер не оголошує сервер авторизації: документи
OAuth-discovery та ендпоінти /oauth/* у цій конфігурації
відповідають 404, тож клієнт підключається напряму, а не проходить через екран
згоди, який йому не потрібен. Реалізація OAuth 2.1 за цим перемикачем
існує — метадані захищеного ресурсу (RFC 9728), метадані сервера
авторизації (RFC 8414), динамічна реєстрація клієнтів (RFC 7591),
PKCE S256, refresh-токени, resource indicators і відкликання
(RFC 7009) — і буде увімкнена, якщо конектор колись почне зберігати щось,
що належить конкретному користувачу. Організація, якій уже сьогодні потрібен
іменований креденшл із власним лімітом, може запросити статичний API-ключ.
Адміністратору, який розгортає це на компанію, не потрібно нічого, крім адреси вище: входу немає, тож немає ключа, який треба видавати на кожного, немає OAuth-клієнта, якого треба реєструвати, і немає списку, який треба підтримувати.
Питання, на яких зазвичай зупиняється погодження:
Якщо організації потрібен окремий креденшл, інший ліміт або підписана угода — пишіть на {{ support_email }}.
Питання, звіти про помилки та запити на доступ — сторінка підтримки.
{% endblock %}